Кокаин Columbia Гусь-Хрустальный

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Ох, братцы-гопари, вы не представляете, что сейчас расскажу! Ну, значится, как-то раз я решил поспрятать кокаин в своих закладках. Да не в книге, конечно, а в кармане своей «лихачки». Почему? Да потому что нельзя доверять ни одной железке на улицах нашего района.

Итак, я в деле! Взял по фасту, китайский кокаин, самый хороший. Всегда надо быть в тренде с дурью, пацаны! Чтобы потом не гнаться за десятками крутых гопов, которые знают где искать, как искать, и сколько заплатить за свои закладки.

Но знаете, бро, это было необычное движение! Как только я нарвался на китайский кокаин, меня плющило как слона. Просто обалденный кик! Пить бензодиазепины надо было, чтоб чуть успокоиться.

Захватывает такой адреналин, когда ты в окружении своих хулиганских друзей, все веселые и под прицелом наркотического эйфории. Движ, братцы, движ! А потом начинается самое интересное...

— Смотри, какой он мудак, успевает уже читать! — говорит один из гопарей, наблюдая за дядькой, который пытается нам жульничать с продажей макулатуры. — продолжает он, ржачно крутя пальцем у виска.

— Ах ты, ёпта! — кричит дядька, несчастный и обиженный. — Куплю я себе бутылку «Морозко» и сам напьюсь до беспамятства, а не буду вас слушать!

Тут-то и обнаруживается, что дядька тоже обожает ширять, а может быть, он даже сам себе своего рода наркоман. Он что, думал, что посмотрит, как мы затуримся, и мы ему сразу пожертвуемся? Не в этот раз, дядька, не в этот!

«Братцы, давайте это старое коварство забудем, а поговорим о чем-нибудь нормальном. Может, кто-нибудь вам расскажет о своих закладках?» — предлагает один из гопов, пытаясь отвлечься от этого неприятного инцидента.

— Да я недавно пробовал соль, бро! — говорит один парень, подзывая за столик своих холостячьих товарищей. — Пара-тройка грамм зашла так, что я почти потерял себя! Но вот, братцы, не знаю, как поступить. Нравится ощущение, но и жизнь-то хочется нормальную...

—Эй, парень, не парься! — отвечает ему другой гопарь. — Просто следи за дозировкой, не упражняйся в перекурах. Надо помнить, что вся эта химия — это чисто игрушки в наших руках. А вот остальное, то есть свой дом, работу и родных — это реальная жизнь, на которую надо взглянуть трезвыми глазами. Понимаешь, мужик?» — заключает он, поднимая бокал с водкой.

Такие дела, братцы, такие дела… Что еще сказать? Наркотики — это не шутки, их нельзя попробовать по приколу. С ними надо быть осторожнее, чем с утюгом, который не выключен. Знаете, такой крутой адреналин, когда ты чувствуешь, что тебя ломит, что ты готов взорваться от эйфории и счастья, но потом это все проходит, и ты остаешься с пустотой внутри.

Ну что, братцы, успехов вам в таких видах движа! Умейте контролировать свои закладки и не позволяйте им контролировать вас. И помните, что настоящее веселье — это не в дуре, а в хорошей компании, с друзьями, которых ты можешь назвать своими братьями. Всем бодрого кайфа!